НОВИЙ ПРОЄКТ АКТУ ПРО ВИКРИВАЧІВ

закон про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства

НОВИЙ ПРОЄКТ АКТУ ПРО ВИКРИВАЧІВ

Закон про сигналістів має імплементувати до системи польського права Директиву (ЄС) 2019/1937 Європейського парламенту та Ради від 23 жовтня 2019 року про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства ЄС. 12 квітня 2022 року на сайті Центру урядового законодавства було оприлюднено нову редакцію проєкту закону про викривачів, підготовленого Міністерством Родини та соціальної політики[1], , який має врахувати зауваження, подані до початкової редакції проєкту цього акта – від 14 жовтня 2021 року. Нижче будуть зазначені окремі зміни до запропонованого положення, важливі з точки зору роботодавців та інших суб’єктів, які займаються працевлаштуванням.

[1]Проєкт акту про захист осіб, які повідомляють про порушення закону від 6 квітня 2022 року, номер із переліку законодавчих робіт: UC101;

Широкий перелік суб’єктів, зобов’язаних застосовувати положення акту

Новим законопроєкт значно розширено перелік суб’єктів, зобов’язаних встановлювати порядок повідомлення про порушення законодавства та вжиття подальших заходів (далі – „процедури”)

До впровадження процедури буде зобов’язаний суб’єкт права на який працює не менше ніж 50 осіб, а не тільки роботодавець який працевлаштовує не менше ніж 50 осіб.

На жаль, ініціатор проєкт не дає визначення терміну «особи, яка виконує роботу для суб’єкта права» і таким чином перекладає тягар тлумачення цього терміна на учасників економічних операцій.

Якщо в цьому відношенні до законопроєкту не буде внесено жодних змін, багатьом суб’єктам-наймодавцям буде важко визначити, чи мають вони зобов’язання щодо встановлення внутрішньої процедури. У нинішньому вигляді проєкт незрозуміло, чи охоплює значення терміну «особу, яка виконує роботу для суб’єкта права», охоплює своїм значенням окрім працівників які виконують роботу за цивільноправовим договором, або визначення цього терміну охоплює також самозайнятих осіб, стажист та волонтерів. У зв’язку з цим, ймовірно, буде необхідно використовувати інші нормативні акти, наприклад, ст. 8 пп. 2а Закону про систему соціального страхування.

Більш широкий ніж початковий діапазон суб’єктивного застосовання внутрішньої процедури

Досі, згідно з початковим законопроєктом, викривач принципово був найманим працівником. Однак у правилах внутрішнього розпорядку можна було розширити цей каталог серед інших o колишніх працівників, підрядників, членів органу управління (ст. 29 пп. 2 пкт. 1 проєкту від 16.10.2021 р.).

Згідно з чинним проєктом, суб’єкт права, який зобов’язаний до запровадження внутрішньої процедури, повинен буде розглядати повідомлення будь-якої фізичної особи, яка повідомить інформацію про порушення закону, отриману у зв’язку з роботою, у тому числі – що зрозуміло – працівника, тимчасового працівника, підрядника або члена органу, а також від

«особи, яка виконує роботу під наглядом та керівництвом підрядника, субпідрядника чи постачальника».

Роз’яснення процедури профспілкових консультацій

Установлення внутрішньої процедури має відбутися після консультації з профспілковою організацією закладу або з усіма профспілками, якщо у суб’єкта права діє більш ніж одна профспілкова організація.

У разі якщо в суб’єкті права не діє профспілкова організація, суб’єкт права встановлює внутрішній порядок, після консультації з представниками осіб, обраними в порядку, встановленому в даному суб’єкті права, які виконують роботу для суб’єкта права. Це означає, що обрана представницька група має бути представником усіх осіб, які здійснюють роботу для даного суб’єкта права, а отже, не лише працівників.

При цьому чітко визначено строки проведення консультацій, в яких зазначено, що консультації тривають не менше 7 днів і не довше 14 днів з дня представлення суб’єктом права проєкту внутрішньої процедури.

Способи надання зголошень про порушення

Новий законопроєкт дозволяє звітування «усно або в паперовій чи електронній формі». До цього часу, згідно з проєктом від 16 жовтня 2021 року, заяви можна було подавати «письмово чи усно». Це становить розширення обов’язкового каталогу для включення електронної форми. Водночас не має необхідності зберігати класичну письмову форму (тобто з власноручним підписом).

Ініціатор проєкту детально врегулював питання документування усних заяв:

• усний звіт, зроблений через записану телефонну лінію або іншу записану систему голосового зв’язку, за згодою заявника, яка документується у вигляді запису розмови або стенограми розмови;
• усний звіт, зроблений через телефонну лінію, яка не записується або іншу незаписану систему голосового зв’язку, яка документується у вигляді точного протоколу розмови;
• усна доповідь здійснюється шляхом безпосередньої зустрічі, за згодою заявника, документується у вигляді запису розмову або детального протоколу розмови.

Заявник також отримує право перевірити, виправити та затвердити транскрипцію розмови або протокол розмови.

Сумнівним є те, що у випадку, коли усна доповідь робиться шляхом особистої зустрічі, її точна документація залежить від згоди заявника.

Брак можливості анонімних зголошень

На підставі оригінального проєкту акту (від 16.10.2021) питання про допуск анонімних зголошень було залишено за роботодавцем, що на етапі розробки проєкту правил внутрішнього розпорядку в окремих роботодавців викликало багато дискусій.

Новим проєктом закону не передбачено можливості подання анонімних зголошень, що стосується як внутрішніх, так і зовнішніх зголошень. У обґрунтуванні прямо вказано, що

«анонімні повідомлення не підпадають під дію положень закону, а це означає, що вони можуть бути залишені без розгляду». Але і тут є вихід – «Однак, якщо юридична особа чи орган державної влади вирішить розглянути анонімні зголошення, відповідні нормативні акти з цього питання мають бути включені до внутрішньої процедури суб’єкту права чи зовнішньої процедури державного органу»[2].

2Обґрунтування проєкту акту про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства від 6 квітня 2022 року.

Надання інформації про процедуру під час прийняття на роботу

Новий проєкт закону накладає обов’язок надавати претенденту на роботу інформацію про внутрішню процедуру під час прийняття на роботу або переговорів перед підписанням договору. Раніше проєкт акту вимагав від роботодавця ознайомити працівника зі змістом правил внутрішніх зголошень перед допуском до роботи. З метою забезпечення своїх інтересів ми рекомендуємо суб’єктам права, які проводять рекрутацію, вимагати від претендента подання декларації про те, що він/вона ознайомився з чинним внутрішньою процедурою.

Розширений каталог заборонених відповідних заходів

Однією з нових форм заборонених відповідних заходів є заподіяння особі, яка доконала зголошення, нематеріальної шкоди, зокрема репутаційної шкоди, особливо в соціальних мережах. Водночас із редакції законопроєкт випливає, що такі дії могли бути вчинені, якщо роботодавець керувався об’єктивними та належно обґрунтованими причинами, які він мав би довести. Отже, якби проєкт у цій редакції отримав форму закону, то це був би перший нормативний акт, який прямо стосуватиметься дій роботодавця щодо працівника в соцмережах.

Персональні дані заявника

Новий проєкт акта не вимагає від суб’єктів права зберігати персональні дані заявника окремо від документа чи іншого носія інформації, що містить зголошення. У попередньому проекті закону цей обов’язок був пов’язаний з необхідністю вилучити всі персональні дані заявника зі змісту документа чи іншого носія інформації.

Також новий законопроєкт передбачає скорочення терміну зберігання даних у реєстрі внутрішніх зголошень з 5 років до 12 місяців. Строк зберігання персональних даних, які обробляються у зв’язку з отриманням зголошення та вжиттям подальших заходів, також скорочується з 5 років до 15 місяців. При цьому нові терміни відраховуватимуться від дати завершення наступних заходів, а не від дати прийняття зголошення.

Набрання актом чинності

Відповідно до нового проєкт закону, акт набирає чинності через два місяці після його оголошення.

Приватні суб’єкти на яких працює що найменше 250 осіб та державні суб’єкти зобов’язані до встановлення внутрішньої процедури протягом 1 місяця з дня набрання чинності законом.

Своєю чергою, приватні суб’єкти, на яких працює що найменше 50 і менше ніж 250 осіб, зобов’язані встановити внутрішню процедуру до 17 грудня 2023 року – тому проєктне положення в цьому плані не змінилося.